WTF?
     
"Списаний " чемпіон

 Валерій Димо 1985 року народження продовжує виборювати перші місця. Попри те, що на батьківщині його "списали" з рахунків, він регулярно здобуває перші місця та відстоює гідність нашої країни на світовій арені. Ми зустрілись, щоб поспілкуватись про спорт, вік, зарплатню та плани на майбутнє.

- Як сталося, що ви представляєте Бровари?

- Сам я з Миколаіва, тож раніше виступав за рідне місто. Згодом мене запросили в Київський спортивний інтернат, у Миколаєві почались проблеми з фінансуванням, не було за що вивозити спортсменів на змагання, тож пізніше я став за Київ виступати. За столицю виступав тривалий час. Тренувався у І. Сивака (старший тренер Збірної України). Потім своїм коштом поїхав до Америки на півроку, уже ніхто не хотів мене фінансувати, мовляв, я вже ні на що не можу претендувати, адже вже старий...

- Скільки вам тоді було років?

- 25. Зараз - 30. Зі мною зв'язався тренер з Америки (він сам з Канади), запропонував поплавати, потренуватися з ним (з переходом, з оформленням). Я продав машину (десятку "Жигулі"), купив білет, на зарплатню Збірної поїхав.

- Я правильно розумію, ви були в складі Збірної коли поїхали власним коштом до Америки?

- Так. Тому що тут мені не хотіли оплачувати збори. Там я тренувався півроку, відібрався на Чемпіонат Європи. Посів друге місце, відібрався на Олімпійські ігри.

 

- Знову виник інтерес до вас.

- Так. На ту мить старшим тренером був С. Бондарь, він визнав, що помилився на мій рахунок. Проте гроші, які я витратив мені ніхто не повернув, - сміється. - Потім повернувся до України, став тренуватися у Турчіна Віктора Анатолійовича. У нашій країні, я вважаю, не так багато тренерів такого рівня. Зважаючи на те, що в мене великий досвід, я вже сам можу обирати з ким мені працювати. Через те, що Турчин тренує в Броварах, довелось переїхати сюди. До цього я тричі представляв Київ на олімпіадах, багато разів займав призові місця на чемпіонатах Європи.

- Де ви жили?

- У столиці в гуртожитках, у готелях. У Броварах винаймаю квартиру з хлопцями, які також з інших міст приїхали: Рівно, Київ. Так дешевше, з огляду на те, що живемо лише на зарплатню, це вигідно.

- А яка зарплатня?

- Ну в Збірній до чотирьох тисяч, від ЦСК трохи отримують, також Школа вищої спортивної майстерності щось платить, тож викручуємось.

- Який вік вважається "пенсійним" у плавців?

- Донедавна плавці рано уходили, але зараз світова тенденція така, що плавці за 30 показують дуже добрі результати. У тій же Америці перша десятка на Чемпіонаті Америки (гран-прі) віком від 25-ти до 34-х років, мало дуже молодих. У нас навпаки, тобі виповнилося 25, і тебе чи не женуть з тієї збірної - "ти вже ні на що не здатний", "ти вже нічого не покажеш", "ти вже не перспективний". 

- Скільки ви ще збираєтесь плавати?

- Найближча мета це Олімпійські ігри (влітку), доплавати цей олімпійський цикл.

- Які плани після плавання?

- Можливо тренерська робота, це буде залежати від багатьох факторів.

- Дивно, витрати на спорт стільки часу, молодість, власне, і нічого не отримати натомість. Не думали спробувати свої сили, як депутат аби лобіювати інтереси спортсменів?

- Як депутат - ні, можливо спортивні організації, комітети. Але поки мені просто подобається плавати. Це і хобі, і робота, і улюблена справа. Коли перестану показувати результат, коли малеча почне обганяти, тоді можна складати плавки в шухляду.

- Думаєте плавати до того часу, коли вже почнуть обганяти?

- Можливо й раніше, якщо з'явиться бажання. Є думки поїхати, наприклад, закордон, до тієї ж Америки, працювати тренером. Там лишились зв'язки. Тож варіанти є.

- Напевно це оптимальний варіант, коли спортсмен не потрібний у себе на батьківщині.

- Напевно. Але в будь-якому разі, я ще в строю, я показую результат і отримую задоволення від процесу.