WTF?
     
Як святкують Різдво в Броварах

 Зранку віряни відстояли службу. Той, хто дотримувався посту, розговівся; той, хто не постував, також почав святкувати. Зазвичай ми відзначаємо Різдво у родинному колі, ходимо одне до одного в гості. Проте сидіти цілий день вдома в такий день не можливо.

 Для тих, кому сидіти вдома було несила, організували гуляння на Майдані Свободи. Чесно кажучи, погода була зовсім несвятковою, попри те, що люті морози відступили й температура підвищилась до -8, було досить сиро, небо хмурилося, а місто нагадувало сірі будні.

У першій половині дня вулиці були майже порожніми. Але після обіду настрій броварчанам намагались створити організатори святкового заходу на головному майдані міста. Знову виникла плутанина в анонсуванні, одні джерела повідомляли, що відзначати почнуть о другій, інші - о третій. Отже, гуляти почали близько 14-ї.

 

 Наша команда йшла на звук, голос ведучого було чутно аж на Шолом-Алейхема. Ми поспішали, сподіваючись, побачити, щось неймовірне (Різдво, все ж таки!), адже за літо й осінь нас привчили до масштабу, до розмаху. На нас чекало розчарування. "Альянс Новобуд" уже організовував для броварчан свята, але цього разу це було відверто жалюгідно.

Справа, навіть, не у ведучому, аніматорах - вони щиро прагнули зробити свято, річ саме у масштабі. Навіть, пунктів продажу швидкої їжі та гарячих напоїв було всього два (як знали, що людей прийде мінімум).

Ми потрапили на майдан, коли ведучий запрошував на сцену людей для конкурсу. Коли на підмостки вийшли 14 конкурсантів, натовп значно порідів. З іншого боку, той хто прагнув веселитися, розважався від душі (але, якщо розвивати цю тему, той хто прагне розваг, міг веселитися й без допомоги організаторів).

  Складно сказати, з чим пов'язане наше розчарування. Можливо, організатори спрогнозували, що містяни роз'їдуться на свято, але, зауважимо, що перехожі не квапилися приєднуватися до присутніх, здебільшого люди проходили повз. І не дивно. Усе, що відбувалось, скидалось на малобюджетну самодіяльність.

 Потрібно сказати, що мало численні гості заходу все ж таки по-справжньому веселились, особливо діти. До кінця гуляння людей не побільшало, відзначали у тісній компанії. Організаторам, слід сказати, що Бровари, все ж таки, встигли звикнути до якісно іншого рівня святкувань. Звісно, містяни пебували у піднесеному настрої і аніматори допомагали їм згуртуватись, але навряд чи це можна назвати народним гулянням.