WTF?
     
Акція на підтримку закону Про державну мову 5670-д

Рух «Відсіч»: перед Україною нові загрози, найголовніше зараз захистити мову

Між двома турами президентських виборів в Україні «відгриміла» кампанія «Стоп Зе реванш», яку зорганізував громадянський рух «Відсіч». Активісти поширювали листівки із інформацією про загрози, що виникнуть у разі приходу до влади Володимира Зеленського. Рух був активним і в Броварах. Тепер же хлопці та дівчата планують зробити все для захисту української мови, закликаючи виходити на акцію в четвер, 25 квітня, під Верховну Раду України. Саме цього дня заплановане остаточне ухвалення законопроекту № 5670-д. Із координатором руху в Броварах, Дмитром Карпієм, поспілкувалися журналісти «At Brovary».

- Дмитре, мабуть усі за останні два тижні встигли побачити в Броварах ваші листівки і наліпки. Розкажіть детальніше про кампанію «Стоп Зе реванш» і про її діяльність у нашому місті.

- Перші публічні дії ми почали ще в суботу, 6 квітня, якщо я не помиляюсь. На жаль, більшість громадян не цікавляться політикою, тож не завжди можуть зрозуміти причинно-наслідкові зв’язки своїх бід. Тож ми вирішили, що необхідно доносити до людей правду. І головне – правду про самого Володимира Зеленського, який не є Голобородьком, за яким стоїть Коломойський, який неодноразово демонстрував проросійську риторику та нерозуміння політичних і суспільних реалій. На жаль, впоратися із промиванням мізків 1+1, яке тривало роками, ми не могли. Але ми розуміли, що хоч на декілька відсотків могли вплинути, а вони могли бути вирішальними. Перш за все ми призначили рахунок для допомоги кампанії та запустили анкету волонтера. Ми були вражені, адже допомога полилася звідусіль. До нас записалися майже тисяча волонтерів. Найактивніше поширення тривало в Києві. Були люди, які зголосилися і в Броварах. Загалом їх було близько 15. Координація відбувалась по-різному. Через роботу я не міг дуже активно займатися цим, тож частина людей отримали листівки «Новою поштою» зі столиці на пряму, частина через мене. Багато хто брав макети і друкував їх самостійно. Неодноразово особисто бачив саморобні чи просто не наші листівки і наліпки в руслі «антизеленської кампанії». Наші листівки ми викидали у відкритий доступ. Кожен робив те, що міг. Це були дуже різні люди: і відомі мені громадсько активні броварці, і ті, кого я до цих днів не знав.

- Скільки ви поширили листівок і наліпок?

- В Україні позначка перевищила 1 млн. У Броварах, на око, десь 3-4 тисячі листівок (без урахування тих, які місцеві волонтери друкували самостійно). Це і розклеювання на дошках оголошень, і поширення по скриньках, а також по машинах. Не вважаю останній спосіб ефективним, але люди часто поширювали матеріали пізно ввечері чи навіть вночі, адже вдень працюють, і це єдиний зручний час. Телефонувати в домофони в такий час не зручно. Наліпок – думаю, десь 1 тис.

 

- Ваших активістів затримувала поліція в Києві. Чому так сталося? Чи порушували вони закон? І чи були проблеми в Броварах?

- Ні. В Броварах проблем не було. Проблеми були, як ви правильно згадали, в Києві, а також у Білій Церкві і Рівному. Поліція діяла свавільно, лише підтверджуючи, що вона вже «лягла» під нову владу. Словом, саме в день першого затримання, 7 квітня, коли Леоніда Овчаренка просто на Майдані схопили за те, що він мав при собі листівки, навіть не роздавав, Володимир Зеленський записав відео з подякою Авакову за роботу. Іще раніше Аваков компліментарно висловлювався про Зеленського, а його головний соратник, Антон Геращенко, прямо підтримав тоді ще кандидата в президенти. Те, що поліція діяла протиправно –  факт, про це можна довго розповідати з посиланнями на закони. Але головне, що суди ми виграли вже у трьох справах і жодної справи не програли. Очікують на розгляд справи в Києві, Рівному і Білій Церкві. Принагідно, закликаю всіх приходити на розгляд. Час буде відомий пізніше.

- Президентські вибори закінчились. Чи плануєте ви і далі робити щось проти Зеленського? Чи почнете або продовжите щось інше?

- Щодо Зеленського, зараз головна задача контролювати його. Це дуже добре, що він за декілька днів до виборів висловився за декомунізацію та принаймні не заперечив підтримку мовного законопроекту. Наша глобальна мета – зберегти Україну. Війна, яка триває, це також війна за мізки. Тому важливо вести контрпропаганду. Такі питання як українізація є дуже важливими для національної безпеки. Це, до речі, підтверджують дослідження. Тож потрібно буде слідкувати за першими діями нового президента. Водночас «кіт у мішку» поки лише «кіт у мішку». Він уже показав, що його слова не варті виїденого яйця. Його ж електорат уже пише слізні розчаровані дописи через перші заяви після виборів: про те, що президент не зовсім вирішує в питанні тарифів, і що війну просто так не вдасться завершити. Тому, якщо буде наступ на національні питання, а також на права людини, буде узурпація влади, ми однозначно будемо проти цього і, цілком ймовірно, дуже активно проти цього. А щодо того, що ми робитимемо вже зараз, то в нас «на носі» ухвалення законопроекту про мову № 5670-д – вже о 9:00 25 квітня біля Верховної Ради збереться акція на підтримку закону. Цей документ покликаний нарешті захистити права україномовних. Права носіїв державної мови захищені в усіх цивілізованих демократичних країнах. Це і право отримати обслуговування українською, і право почути державну в міській раді, наприклад. Це – так звана лагідна українізація, яке, до слова, не порушує мовних прав тих, хто спілкується іншими мовами.

 

- Розкажіть декількома словами про ваш рух «Відсіч» для читачів.

- Декількома словами не вийде. Напевно, читачам простіше буде почитати про нас на Вікіпедії. Але якщо дуже коротко, то в 2010 році була дуже схожа ситуація на сьогоднішню. До влади «дорвався» проросійський президент. Чим це закінчилось, ми пам’ятаємо. Отож, я тоді думав: «Що робити? Треба щось робити!» Але громадського досвіду не мав. І тут мені написала Катя Чепура, що будуть такі-то збори, на яких мають бути вирішені подальші кроки. Катю я знав з 2008 року, вони тоді робили акції в пам’ять про вбитих журналістів, зокрема про Ґонґадзе, і я тоді долучався допомогти. Вони були колишніми активістами «Чорної Пори» (не плутати з «жовтою»). 

Отож, усі разом ми зорганізувались. Першими нашими акціями були протести проти новопризначеного міністра-русофоба Дмитра Табачника. Потім ми спів організовували акції проти міліцейського свавілля (а зараз відчули дежавю), були акції проти проекту Податкового кодексі та багато іншого. Була дуже схожа на нинішню кампанія «Помста за розкол країни». Під час Євромайдану ми влились у Самооборону та стали 16-ою сотнею. Організовували бойкот російських товарів, допомогу на фронт тощо.