WTF?
     
Дорожня карта для учасників АТО

 Дружина учасника АТО вирішила поберегти нерви та час свого чоловіка, тому сама спробувала поставити його на всі черги.  Історія тим цікавіша, що наш учасник АТО є переселенцем. У ході цієї подорожі виявилось, що ті самі переміщені особи, які мають на рівних захищати свою державу (обов'язок такий), мають зовсім не рівні права, коли справа стосується пільг.  Чоловік нещодавно приїжджав у відпустку й передав дружині довідку учасника АТО, яка передує посвідченню учасника бойових дій (УБД). Тож, ми вирішили пройти маршрутом цієї карти і розповісти, як це було. 

День перший

 На сайті міської ради ми натрапили на Дорожню карту, яка має допомогти військовим вирішувати питання соціального забезпечення, захисту, надання соціальних гарантій. Тобто учасники бойових дій мають право на: безплатні ліки, виписані лікарем; щорічне санаторно-курортне лікування або безкоштовне, або з відшкодуванням; 75% знижки на комунальні послуги та на тверде паливо або скраплений газ; безкоштовний проїзд усіма видами міського транспорту; при виході на пенсію, користування поліклініками за попереднім місцем роботи; щорічне медичне обстеження й диспансеризація; виплата допомоги по тимчасовій не працездатності - 100% середня зарплатня; використання щорічної відпустки у зручний час, додаткова відпустка за свій рахунок до двох тижнів за рік; переважне право на збереження робочого місця у разі скорочення штату; першочергове забезпечення житлом осіб, які цього потребують; пільги зі сплати податків, зборів, мита; тощо.  

  Отже, спочатку ми йдемо, ставати на чергу на єдиноразову виплату, як зазначено у "карті" в 307 кабінет, там нас скеровують у 312. У 312-му фахівець нам докладно розповів, які документи нести.

- Скрізь треба ходити. Одного кабінету в нас немає.

- І в кожний кабінет нести ті ж самі документи?

  

- Так. Якщо ви хочете отримати матеріальну допомогу потрібні копії паспорта чоловіка, його ІПН, довідки, про те, що він в АТО, свідоцтв про шлюб та про народження дитини, довідки переміщених осіб. - Окрім того, у банку необхідно взяти реквізити його картки. І з цими документами  приходьте, напишите дві заяви на допомогу у розмірі 1378 гривень двічі - від міста та від області. А ви не прописані в Броварах? - Виявилось, що без прописки потрібен акт обстеження, за підписом "нашого" депутата. Його потрібно було шукати у 420 кабінеті на вулиці Гагаріна 15.

- Назвете вулицю, де зараз живете, вам скажуть, хто ваш депутат, дадуть його мобільний або скажуть у якому кабінеті він прймає. Поясните йому все. Отже, з усіма документами прийдете до мене. Далі на пільги документи подаються у 203 кабінет. Стосовно квартир, вам потрібно йти у 117 кабінет, у 114 кабінеті стають у чергу на землю. 

 Кабінет №203. У ньому ми хотіли здати документи на житлово-комунальні пільги, але зважаючи на те, що поки чоловік служить, родина (дружина з дитиною) платить половину від вартості за кімнату гуртожитку, сюди ми поки не ставали на чергу. До того ж, якщо жити в орендованій квартирі, це також не має сенсу. Як нам пояснили, це може зробити й сам чоловік, адже процедура нетривала.

  

 Тож ми вирушили до 117 кабінету, "найцікавішого" з усіх. У ньому ми ставали в чергу на квартиру. Перше про що нас запитали - "форма 3", тобто підтвердження з ЖЕКу про п'ятирічну прописку. Тут  ми вперше стикаємось з тим, що чиновники плутають фактичну прописку з тимчасовою реєстрацією. З питань, які ставлять працівники відділу квартобліку, стає зрозумілим, що з "атошниками" та водночас переселенцями вони також зустрічаються вперше. Згодом нам повідомляють, що броварська прописка має бути хоча б трирічної. Далі виявляється, що зі статусом "учасника бойових дій" (УБД), непотрібно й трьох років, просто необхідна прописка в Броварах.

- А де ж її взяти переселенцю?

- Переселенців ми взагалі не ставимо на облік.

- А якщо він переселенець, він вже не учасник бойових дій.

- Напевно учасник, просто для переселенців ніяких законів не існує, згідно з якими ми би брали їх на квартоблік. Отже, прописка необхідна, як не подивись. - Нам вручили список необхідних документів і побажали всього найкращого. Ми, тим часом вурушили до кабінету 114, де стають в чергу на отримання землі.  

 Тут нам дали перелік документів: довідка про безпосередню участь в АТО, копії паспорту, коду, довідки про тимчасову реєстрацію; ну і від дружини: свідоцтво про шлюб, копії паспорту, коду, свідоцтва про народження дитини, довідки про тимчасову реєстрацію. Після здачі всіх копій нам видали опис і прийняли заяву на ім'я міського Голови. На питання чи ставлять на чергу переселенців нам відповіли наступне.

  

- Ми приймаємо заяви від усіх, але не розглядаємо їх, у нас немає таких повноважень. Протягом тридцяти днів ви гарантовано отримаєте офіційну відповідь. По Закону України ви забов'язані представити графічний матеріал з місцем знаходження бажаної ділянки землі. Тобто по-доброму, ви повинні знайти цю ділянку та зробити графіку й додати до справи. Це стосується всіх громадян України, стосовно учасників АТО, є певна постанова Президента, тому цю функцію беруть на себе органи місцевого самоврядування. Звісно, з урахуванням обмеженості ресурсів ніхто вам нічого не обіцяє, до того ж, наврядчи ви знайдете ці ділянки. Самі броварчани не знають де вони. Отже, коли відповідь прийде, ми вам зателефонуємо, і ви у зручний для вас час, заберете листа. Яким він буде, є два варіанти. Перший - вас виносять на розгляд робочої групи. Є такий постійнодіючий орган, який вивчає справи учасників АТО. Другий - вам дають роз'яснення стосовно процедури. Тобто це не земля, а тільки інструкція, що і як ви повинні робити.

День другий

 Наступного дня ми вирушили за реквізитами картки в банк. Відстоявши там 40 хвилин, відправились за Депутатським актом та за деякими роз'ясненнями на Гагаріна 15. У 420-му кабінеті ми дізналися тільки те, що час виборів не найкраща мить, для пошуку "свого" депутата.

 Отже, ми вирушили до керуючого справами виконкому, Кузнєцова Костянтина Валентиновича. Там нам доволі швидко "знайшли" нашого "дільничного депутата". Що стосується виплати єдиноразової допомоги то знову ж таки, місто її виплатить, а область не виплачує без прописки. 

 Що ж до черги на квартоблік, виявилось - можна лише сподіватися, що комісія, яка розглядає справи учасників АТО, зробить виняток. Згодом, виявилось, що стати на квартоблік всеж-таки можливо без броварської прописки, для цього потрібно посвідчення УБД.

  

Зауважимо, що штаб, який надає солдатам та їхнім родинам допомогу, зокрема, пропонує психологічну реабілітацію, щось нам підказує, що після всіх кабінетів і черг, вона їм справді знадобиться.

- Рідним наших бійців, - говорить дружина солдата - я би, все ж таки, рекомендувала починати протоптувати цю доріжку самим. Уявляю, якби чоловік провів ці дні в чергах і вислуховував, що "він не передбачений законом", це були б грім і молнії.  Коли він повернеться, я зможу підказати й скорегувати, що збереже його час, а головне - нерви.

 Розумієте, коли прийшла повістка ніхто не спитав, як ми з дитиною будемо жити без годувальника (я була в декретній відпустці), без батьків, без знайомих. Звісно, я можу зрозуміти, чому так відбувається, але чому я маю з цим погоджуватися? В решті, чому солдат, що повернувся має знову воювати за свої права?

 Зрозуміло, що таке питання не вирішується на місцевому рівні, але дружина мобілізованого не збирається складати руки. Отже, далі буде...