WTF?
     
Інший погляд на цьогорічні вибори в м. Бровари. Як до них ставляться новообрані депутати. Частина 1

  Минулої неділі українці у кожному, навіть найменшому, селищі нашої країни обирали місцеву владу. У деяких містах України виборчі перегони ще не закінчилися – попереду важливий другий тур, а десь – місцеві жителі вже який день знають імена мера та всіх депутатів міської ради. Зокрема, броварчани ще у день виборів, тобто 25 жовтня, мали змогу ознайомитися із результатами. Когось вони ощасливили, когось – здивували, а декого – і зовсім стривожили. Проте, як то кажуть, після бою руками не махають. Вибір зроблено – маємо те, що маємо.

  Нагадаємо, мером міста знову обрано Ігоря Васильовича Сапожка, який отримав 47,86% голосів виборців. До Броварської міської ради пройшли вісім партій: БПП “Солідарність” (17,72%), “Єдність” (12,89%), “Самопоміч” (11,73%), ВО “Батьківщина” (8,92%), “Демократичний альянс” (8,64%), ВО “Свобода” (7,72%), УКРОП (6,71%) та “Радикальна партія Олега Ляшка” (5,13%). Раніше ми вже повідомляли про це.

  Не менш цікаві думки з приводу цьогорічних виборів і у нових депутатів. Наші журналісти поспілкувалися з лідерами політичних сил, які у найближчий термін займуть депутатські крісла у міськраді. Наприклад, перший номер списку БПП «Солідарність» до Броварської міської ради Євген Гредунов прокоментував цьогорічну виборчу кампанію такими словами:

  - Стратегічне завдання виконано. Перемога нових сил на шляху до Броварської міської ради очевидна. Не буду повторювати результатів. Їх публікують багато користувачів соціальних мереж. Для мене особисто рішення балотуватись було дуже непростим. Вірю в прості речі. Хочеш змін, вставай та роби. Не вірю в доброго царя, губернатора чи ще когось. Тільки ми самі в змозі реально впливати на розвиток міста та країни. Тому встав та пішов разом із тими, кому вірю. Маю на увазі Павла Різаненка та ряд активних людей, з якими разом провели цю виборчу кампанію. Мій головний принцип спілкування з людьми був та залишається незмінним – через особисті зустрічі. Було проведено більше ніж 120 групових  і особистих зустрічей. Ніщо не замінить таке спілкування. Куди краще починаєш розуміти потреби та побажання людей. Про ці зустрічі була написана окрема стаття й Ви можете почитати її на моїй громадській сторінці у фейсбуці. Розуміючи проблеми людей, ми, разом з колегами, зробили багато простих речей для благо броварчан. Це і заснування парку «Талісман» на вул. Котовського, турніки з брусами у броварських дворах, дитячі гойдалки та пісочниці, лежачі поліцейські, прибирання сміття в різних куточках міста, посадка дерев, асфальтування дворів тощо. Робилося це від душі. Сподіваюсь буде довго служити людям. Дякую всім, хто вислухав мене під час зустрічей, хто задавав питання, хто приходив повторно, хто активно вимагав допомоги своїм дворам та будинкам. Ми склали та згрупували проблематику й відпрацьовуємо її або передаємо відповідним службам. Робота й після виборів продовжується. Особлива подяка тим, хто підтримав своїм голосом! Вашу довіру не підведу. Ідеї розвитку міста мною оприлюднені. Робота з оновлення міста тільки починається! Лишаюсь таким же броварчанином, яким і був. Живу та працюю поряд з Вами та для Вашого блага.

  Ці ж слова Євген виклав і на власній сторінці у соціальній мережі.

  На своїй сторінці у Фейсбуці Аліна Дяченко, перший номер списку «Демократичного альянсу», також розповіла про свою попередню громадську діяльність та результати цих виборів:

  - Вперше я почувалась такою гордою за броварчан 3 роки тому, коли на парламентських виборах, попри всю чорнуху, тітушок і суцільний бардак, який тоді відбувався, понад 30 % виборців проголосували за Різаненка - тобто за всю нашу команду, яка пройшла такі випробування, після яких і на Майдан не страшно було потім їздити. Люди повірили в нас, повірили нам, журналістам "Маєш право знати", і не повірили брехні регіоналів. Це перевершило всі мої тодішні очікування, це було фантастично і неймовірно, і я була надзвичайно горда за своє місто.

  Через рік був Майдан. Потім - Революція, розстріли... Бровари прокинулись остаточно, коли перестало працювати метро. І залишились у своєму місті робити свій Майдан. І коли згадали про мера-регіонала, вирішили скликати Народне Віче на Майдані Свободи. Відправляти Сапожка у відставку прийшло майже 2000 людей! На центральній площі міста такої кількості людей не збиралось багато років. Після 2 годин виступів найактивніших броварчан, спускаючись сходами, я плакала... Від радості. Від гордості, що у моєму місті живе стільки людей, які готові вийти на площу і проголосувати за повагу до своєї гідності. І це додало мені гіпермотивації діяти ще цілий рік!

  І вчора вранці я теж все не могла повірити, що це правда - ці 4 мандати, ці майже 9% голосів. Понад 2800 броварчан повірили в нас - прийшли на дільниці і проголосували за нашу команду. Це перевершило всі наші надії, і це справді неймовірно. Нерейтингова партія, яка вперше бере участь у місцевих виборах у Броварах - і одразу такий кредит довіри. Ми ще довго будемо аналізувати, що дало такий успіх, але знайте - нам за вас теж не соромно і ми пишаємось вами.

  Це виклик для нас - представляти стільки гідних людей, і ми дуже розраховуємо на вашу участь у наших з вами спільних діях, на діалог та активну взаємодію. Бо Команда вашого міста - це не лише 23 кандидати "ДемАльянсу", після 25 жовтня - це ми всі з вами!

  Наші журналісти також зустрілися з депутатом від партії «Самопоміч» Андрієм Василенко. Він розповів про передвиборчу кампанію та поділився сподіваннями на подальшу роботу нової міської ради.

  - Хочеться, по-перше, привітати Вас.

  - Дякую. Хоча я кажу всім, що треба не вітати, а співчувати.

  - Чому? Ви ж балотувались, готувалися до виборів, сподівалися на перемогу…

  - Посада народного депутати неоплачувана. Я пішов туди заради роботи, за яку не матиму нічого. Можна було б вітати, якби я з того щось мав. А так виходить, що це ніби хобі для блага Батьківщини.

   - Як Ви готувалися до виборів? Яким чином збирали команду?

  - У «Самопомічі» процес був максимально відкритий. Своєчасно було оголошено, що у кожному місті можуть створюватися осередки під брендом «Самопоміч». Але вони мають вести активну діяльність, за результатами якої у центральному офісі відібрали людей, які зможуть балотуватись від «Самопомічі». Була відібрана певна кількість людей. Їх імена були оголошені на сайті, і кожен мав можливість висловити свої заперечення щодо їх кандидатур. До речі, до деяких людей були заперечення, тому цих кандидатів зняли.

  - Чому ж вони потрапили у немилість?

  - Знаю про деяких. Ці особи не потрапили у «кандидати в кандидати», як ми це називаємо. До списку ми обрали лише дванадцятьох людей.

  - Небагато порівняно із іншими політичними силами.

  - Ми розуміли, що навіть 12 кандидатів – то забагато, бо до міськради усі вони точно б не пройшли. Наш список складався з 12-ти депутатів у місто і двох до округу. На міського голову ми нікого не виставляли.

  - Чому?

  - Все дуже просто. У нашій команді реально не було людини, яка мала б належний досвід, і могла чесно працювати за ту мізерну зарплату мера.

  - Але ж від інших партій балотувались і без досвіду. Наприклад, Олег Шевчук від «Свободи».

  - То їхній вибір. Посада мера – це велика відповідальність. Брати на себе цю відповідальність можливо лише за умови подальшої чесної та гідної праці. Серед 14 людей у нашому списку лише Володимир Григорович Чаюн був депутатом попереднього скликання. Ми вважали, що люди які ніколи не балотувалися навіть в депутати ми не можуть іти в мери. По-друге ми розуміли, що у нас не буде такої підтримки, бо ми не мали потрібних ресурсів. У нас не було таємного фінансування. Це видно з нашої передвиборчої кампанії. Вона фінансувалася з коштів членів команди. Кожен із своєї зарплати віддавав певну суму. За власний кошт друкували агітаційні газети. У нас було всього-на-всього 5 білдбордів, які належать одному із членів нашої команди. Це фактично і вся наша рекламна кампанія.

  - Невже лише білдборди і агітаційні намети?

  - Майже. Ми принципово не проводили до виборів ремонти під’їздів, доріг чи ще чого, як то робили інші.

  - Але ж Ви організували свято «День Голландії»?

  - Свято – то зовсім інше. День Голландії організовувала компанія «Zeelandia» і десять підприємств від інших політичних сил.

  - Подібні заходи будуть після виборів, чи це тільки частина передвиборчої кампанії?

  - Це вже не перше свято. Ми щороку влаштовуємо якісь заходи чи акції.

  - Повернімося до виборів. На який результат розраховувала Ваша команда?

  - «Самопоміч» вперше балотувалась до міськради Броварів. Для всіх нас це була перша передвиборча компанія, тому ми не могли на щось рівнятись. Ми розраховували на 10-15% голосів виборців. Приблизно так і вийшло.

  - Ви задоволені результатами виборів?

  - Звичайно, ми задоволені. Від нашої партії до міськради піде п’ятеро осіб і один – до обласної. Після виборів ніхто з тих, хто не пройшов, не залишили партію. Ми залишилися усі однією командою.

  - А як Вам взагалі результати виборів, не беручи до уваги «Самопоміч»? Задоволені Ви цим?

  - Як ми можемо бути задоволені чи не задоволені цим результатом? Мені однозначно подобається, що жодна з політичних сил не матиме монополію у Броварах. Мінімум комбінація з трьох партій дасть можливість створити більшість. Чи це добре, чи це погано? Особисто мені це подобається. Насправді важливо інше: чи зможуть ті партії працювати на спільний результат. Час покаже. Перші враження у мене позитивні.

  - Ви слідкували за процесом виборів?

  - Так. Особисто я якихось порушень не бачив. На початку дня на деяких дільницях фіксувалися персональні дані виборців, чим не порушували виборче законодавство, але порушували Закон «Про захист персональних даних». Це вже робота СБУ.

  - Тобто Ви вважаєте результати виборів чесними?

  - Важко сказати. Вибір броварчан дивний, але цілком закономірний.

  - Від «Самопомічі» пройшли Ви, Володимир Чаюн…

  - Скотніков Юрій, Семенов Максим і Крилова Тетяна.

  - Що Ви можете сказати тим виборцям, які голосували за Вас, і тим, які віддали голос за когось іншого?

  - В першу чергу хотілося б подякувати всім, хто прийшов на вибори. Звичайно, ми вдячні виборцям, які проголосували за «Самопоміч», волонтерам. Ми вдячні також тим, хто проголосував за демократичні сили, які хочуть щось покращити. Я задоволений тим, що деякі партії не пройшли. Не настільки важливий результат виборів, важливо, чи зможуть депутати зробити щось дійсно гідне.

  Ось так теперішні депутати нашої міської ради бачать цьогорічні виборчі перегони та їхні результати. Але це ще не кінець. Читайте продовження цього матеріалу в найближчі дні.