WTF?
     
Австралійська фермерка знайшла родину під Броварами і започаткувала власний бізнес

Австралійка Табіта Біланівський-Заринс вирушила в Україну, аби знайти своїх родичів, маючи лише клаптик паперу з їхньою можливою адресою. Depo.ua розпитав австралійку про поїздку в Україну, пошуки родини і бізнес з вишиванками.

Табіта з родиною живе у Кандело, в австралійському Південному Велсі. Там сім'я має власну ферму. Рідня тата Табіти родом з України, а мати - австралійка. Бабуся пережила голодомор в Україні, втратила багатьох близьких. У роки Другої світової, потрапила у концентраційний табір у Німеччині. Там вона зустріла свого майбутнього чоловіка, з яким потім поїхала в Австралію. Свого дідуся Табіта не пам'ятає: той помер, коли вона була зовсім маленькою. А от бабуся дожила до 1992-го, була сильною і вольовою жінкою. Хоча не любила говорити про те, що з нею сталося, саме від бабусі Табіта загорілася бажанням поїхати в Україну.

Жінка наважилася прилетіти на батьківщину своїх предків торік, коли Україна приймала "Євробачення". Доньку залишила з батьками і разом із чоловіком вирушили у далеку подорож.

- Багато гуляли по Києву, зайшли у музей Голодомору. Я спитала місцевого куратора щодо цієї адреси. Чи існує вона взагалі. Виявилося, що село моїх родичів – Требухів – біля Броварів, - розповідає австралійка.

Громадським транспортом Табіта разом з чоловіком дісталися селища. Далі допомогли місцеві мешканці.

-Чіткого плану не було: думали, пройдемося, спитаємо людей, зайдемо на кладовище. Дивимося на адресу, а позаду виникає здоровань. "Який номер?" – питає. А потім впевнено додає: "Ходімо за мною". Ми йшли і йшли. Ставало трохи лячно. "Просто довіряй цьому чоловіку", - казала я собі. І хвилин за 25 ми дісталися будинку. Там, біля воріт на нас чекав інший чоловік. Ми зайшли, присіли, нам налили чаю. За деякий час прийшла Наташа – донька сестри моєї бабусі. А за нею - всі мої родичі, людей із тридцять. Виявилося, живі бабусині брат і сестра, йому – 72, а їй – 77. Ми переночували, з усіма перезнайомилися. Я написала тату, надіслала йому фото і відео. Це були надзвичайні емоції… Ми пішли на кладовище, знайшли там могили моїх прадіда і прабабці, інших родичів. А потім я пішла в дім, де жила моя бабуся. Торкнулася рослин, які вона вирощувала, коли була дуже молодою, - ділиться враженнями Табіта.

Рідня швидко знайшла спільну мову. А ще започаткували власний бізнес. Українські родичі пересилають Табіті в Австралію вишиванки, шарфи, прикраси, які жінка продає своїм землякам.

Австралійка вивчає українську і планує повернутися сюди вже цього року, однак з ще більшою компанією.

Фото: Depo.ua