WTF?
     
Кінофест "Короткого метру" в Броварах

02.09.2015 відбувся черговий показ "Короткого метру". Наші журналісти вирішили поспілкуватись з одним з організаторів фестивалю, Володимиром Бугаєм.

- Пане Володимире, коли ви планували захід, на яку аудиторію ви розраховували? Чесно кажучи, ми очікували побачити літній кінотеатр повним, адже подія цікава й безкоштовна для відвідувачів. Не образливо?

- Ні. Для заходу, який організовано на громадських засадах, 30-120 глядачів це хороший результат. Є проблема не достатньої інформованості людей, проте "сарафанне радіо" на нашому боці. Повірте, коли розпочинався "Гогольфест", людей було не набагато більше. Тому мені не образливо. - Перед показом В. Бугай закликав усіх перехожих завітати до літнього кінотеатру "Ракушка" і сказав коротку промову.

- Як мені відомо, зараз тут присутні гості з Росії та з інших регіонів. Чому я з цього почав? Тому, що кіно не має і не повинно мати меж, це те, що об'єднує людей. Хочу сказати, що українському кіно бути. Потрібний час, зв'язки, це лише перші кроки. - Перегляд розпочався з містичного фільму Колєснік Олександри, "Тайна порога". Робота про прагнення людини довести існування Атлантиди. У пошуках доказів молодик несамовито вірить у один єдиний, скоріше, опосередкований факт того, що загибла цивілізація існує. Герой настільки занурюється у світ міфів, легенд і сказань, що наприкінці фільму глядач губиться у здогадках - перед ним геній, який довів неможливе, або божевільний, який втратив розум через нав'язливу ідею.

   Другою була комедія "Реалити" Онуфрієва Олександра. Фільм про реаліті-шоу, герої якого нагадують тварин зоопарку. Одні - тупі, але дужі, другі - слабкі, але хитрі, треті - без мізків, але з амбіціями, така собі мішанина півня й павича. Проте Катя здається адекватною людиною з благородною метою - вона хоче перемогти у шоу аби зібрати гроші на операцію для маленької дівчинки. Саме Каті продюсер шоу відводить роль дівчинки для биття. Проте героїня дуже швидко вчиться і не дозволяє зробити із себе жертву. За що й отримує щирі оплески.

   

Наступною була драма Руслана Ганущака, "Два дні в Іловайську". Документальний фільм присвячений полеглим на Сході країни воїнам.Оператор і режисер стрічки - боєць полку "Азов". Фільм про війну взагалі, й про незахищеність добровольців зокрема, про те, що командування часом діє просто безглуздо. Один з героїв фільму говорить про те, що коли добровольці потрапили на війну, вони були профанами, проте бійці вчаться, і платять за ці уроки своїми життями. Після фільму лунали оплески й вигуки "Слава Україні!", "Героям Слава!", "Слава Нації!", "Смерть ворогам!". Хтось із глядачів закликав ушанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання. 

 Після хвилинної тиші показ продовжився комедією "Кончєний". Фільм про дівчину, яка здається знайшла своє кохання, але не все так просто. На правах більш досвідченої людини, подруга не схвалює вибір головної героїні. Закохана дівчина вирішує уникати хлопця. Що переважить авторитет подруги чи кохання?

 Останньою глядач побачив драму "М.У.Н." Робота являє собою своєрідний мікс. В картині можна знайти містику, готику, артхаус. Цікаво, що звуковий супровід фільму - вірші Сергія Жадана, які він сам і читає, що додає фільму інтимності, адже коли слухаєш вірші в авторському виконанні, це завжди дуже особисте. Стрічка про сестер які за трагічних обставин втратили брата, вони дуже тужать за ним, та не знають, що брат з ними поруч. Відверто кажучи, картина не дається одразу, потрібно поміркувати, аби зрозуміти ідею. А от настрій відчувається з перших секунд - костюми, озвучка, чорно-біла екранізація відразу задають тон.

 Треба сказати, що фільми стають дедалі цікавішими, складнішими, неочікуваними. Обирати кращі роботи стає важче. Що ж, подивимось, які картини опиняться у фіналі.