8-го травня на вулиці Гагаріна, навпроти магазину "Varus" волонтери Броварського підрозділу Карпатської Січі  збирали гуманітарку для атовців. "Смутна і невесела картина", сказав би Григорій Квітка-Основ'яненко, активісти стоять зранку, але машина порожня. Особливо гостро контраст відчувається коли з супермаркету виходять люди з пакунками. Напередодні 9-го травня.

- Ми збираємо допомогу для 128-ї бригади, для 20-го батальйону. 11-го числа вирушаємо на передову. Написали пост у фейсбуці, сподіваймося, щось зберемо. - говорить Ігор.

- Давно стоїте?

- Зранку. Плануємо стояти до 5-6-ї вечора, залежно від погоди, напевно і завтра стоятимемо.

- Багато назбирали?

- Поки що нічого.

- Люди взагалі не підходять?

 - До вас підійшло, поцікавилося 4-и людини.

- Що вам потрібно?

- Харчування: консервація, картопля; медикаменти: знеболювальне, медичні жгути, протизастудні. Цигарки-кава, звісно, засоби проти мишей - усе потрібно, адже там складно.

- Одежа?

- Уніформа бажано, адже не таке гарне забезпечення, як показують по телевізору, як у Нацгвардії. - Окрім того, пан Ігор сказав, що сама машина (яку волонтерам подарували) також потребує ремонту. Якщо люди жертвуватимуть кошти, можна було б відремонтувати автівку.

 8-го числа різниця була разюча. Дощ вгамувався, вийшло сонечко, людей стало зупинятися більше, говорить Андрій.

- Учора під вечір ми назбирали 700 гривень, багато чого з харчів принесли. Принесли магніти на продаж. Дорослі лишають дітей, щоб ті малювали для бійців. Ось бачите, тато лишив доньок, а сам пішов скуплятися.

 Коли люди перебувають у таких умовах, як наші бійці, важливо усе - навіть один стік кави зігріє. Та набагато більше гріє людська увага, відчуття, що тут на війні про тебе пам'ятають люди з мирної України.