WTF?
     
Черговий ярмарок у Броварах

  13-го березня в Бровари на ярмарок з'їхалися продавці. Традиційно торгували харчами. Наші журналісти, як завжди, відправилися за покупками. Скажемо відразу, що нічого якісно не змінилося. Можливо тільки трішки, але не на краще. 

 Отже територія ярмарку була так би мовити окреслена двома тракторами, що стояли обабіч ринку. Якщо зазвичай він починався на перехресті Гагаріна й Незалежності, то цього разу потрібно було суттєво заглибитися в бульвар, до того ж, закінчився ярмарок, неочікувано, швидко. 

 

 Торгували: м'ясом, рибою, ковбасними та хлібопекарськими виробами, сирами, маслом та олією, солодощами, овочами, кавою та чаєм. Побачили, навіть, березовий сік (15 грн за дволітрову пляшку). Дуже хотілося придбати, та придивившись уважніше які брудні пляшки, бажання відпало. Окрім того, ми побачили один стіл з постільною білизною (комплект Євро можна було придбати в середньому за 500 грн), один з одежею, на ньому були бюстгальтери з бавовни й туніки з напіввовни харківського виробництва (120 та 250 грн відповідно). З посуди ми побачили лише турки.

 

 За м'ясом потрібно було йти з самого рання, коли продавці тільки-но виклали його на прилавок. Прокинутись раненько можна було заради яловичини, яка не досить популярна в супермаркетах та на ринках. Найдорожча - коштувала 90 грн за кг. Свинина була на 2-4 грн дорожчою ніж деінде.

 

- Не боїтесь купувати м'ясо просто неба?, - питаємо в покупця.

- Але ж зараз не спекотно, ані сонце, ані комахи не страшні. - Складно не погодитися. З іншого боку, що робити з вітром? Риба хоча б у воді, або покрита льодом, натомість м'ясо не захищене ані склом вітрини, ані елементарною плівкою. Воно лежить просто неба й звітрюється. М'яса на ринку повно - свинина, яловичина, окрім того, субпродукти, сало. Птиці цього разу ми не помітили. 

 

 Зауважимо, що продавці м'яса та яєць неодноразово нас запевняли, що продукція фермерська (курячі домашні яйця вартували 20 грн за десяток, перепелині - 10), проте якихось документальних підтверджень не змогли надати.

 

 Хліб також продавали дорожче ніж у магазинах на 0,5-1,5 грн. Традиційні ярмаркові солодощі льодяники й баранки коштували від 5-ти грн цукерка, та від 20 грн в'язанка (400 г). Тепличні огірки продавали по 42 грн, картоплю можна було знайти за - 5, капусту за - 7 (розміром з кулак), зелений лук (з корінням) - 25, півлітру меду (різнотрав'я) від - 10-ти. Не будемо забувати, що на ринку можна й поторгуватися, але не все так однозначно.

 

 Цього разу ми будемо послідовними й не скажемо нічого нового: на ярмарок слід іти за овочами. Вибір хороший, можна пошукати кращу ціну. Слід іти за ради своєрідної тусовки, спілкування.

- Що можете сказати про вашу картоплю?, - питаємо ми в продавця.

 

- Найкраща! - не мигнувши оком відповідає чоловік.

- Добре, але ж як вона розварюється?

- Миттєво, тільки окропом заллєш - уже пюре! - Повіривши продавцю на слово, покупаємо в нього п'ять кілограм по п'ять гривень.

 

 У цілому враження не надто позитивні. Колишнього розмаху ми не помітили: погода не сприяла, самих продавців торгувало небагато, отже й серед покупців ажіотажу не було. Ми не побасили, щоб люди уносили додому повні торби, дрібниці - пакуночок з м'ясом або пару рибин, або трохи солодощів та овочів. Узагалі в магазинах, де постійно діють системи знижок, акції, коли на картках накопичуються бонуси, можна скупитися дешевше. Традиційні ринки (на Гагаріна, на Короленка) більш облаштовані для торгівлі харчами та одежею, отже більш зручні. Додайте відсутність на ярмарку громадської вбиральні (для продавців і покупців) і стає зовсім сумно.

 

 Ярмарки мають знижувати товарний дефіцит, збільшувати випуск високоякісної продукції з урахуванням попиту споживачів, рекламувати новий товар і формувати попит на нього, виявляти реальний попит ринку на конкретну продукцію, тощо. Але чи має відношення до перерахованих функцій броварський ярмарок? Відповідь неоднозначна.