WTF?
     
Ремонт Броварської школи №6

 

На разі у шостій школі тривають ремонтні роботи. Скільки грошей виділено, за чий кошт, що вже зроблено, що тільки робиться про це та не тільки ми розпитали директора школи, Приделюк (Теплюк) Людмилу Миколаївну.

  - Ми знаємо, що ремонтні роботи в школі велися влітку, розкажіть про це докладніше.

 - Улітку був виконаний дуже великий об'єм коштом місцевого бюджету. У першому етапі замінили всі вікна на металопластикові, частково замінили за батьківській кошт (56 вікон), інші - бюджетним коштом (138), відповідно до програми "Фасад" (ми включені в програму "Загальна середня освіта", як "Капітальний ремонт фасаду"). Упродовж літа також зробили відкоси. Окрім того, був капітально відремонтований харчоблок, десь на суму 360 тисяч грн. Було замінено всі комунікації; відновлено плитку в їдальні, в залі де готується їжа; замінено витяжку (ми чи не єдина школа в місті, що використовує газову плиту, а не електричну). Коли витяжка не працювала було дуже скрутно, волого, стіни були в грибку. Усе це довелось вичищати, обробляти певними розчинами будівельними, але врешті було зроблено сучасний ремонт повністю всього приміщення: від підсобних, де зберігаються харчі, до залу, де діти обідають. Приблизно мільйон двісті гривень було витрачено на це з місцевого бюджету.

 

 Батьківським коштом (понад 8 тисяч грн) було придбано жалюзі в їдальню. Батьки взяли на себе таке зобов'язання, щоб ця частина школи була сучасна, ошатна. Зараз це одна з кращих шкільних їдалень міста. Серед іншого було придбано обладнання: холодильник, посудомийна машина, кип'ятильник (вимога санстанції для постійного забезпечення кип'яченою водою), ванна, портомийник тощо.

 Окрім того, діти мікрорайону давно чекали на стадіон зі штучним покриттям. Це наша гордість, він ще в "сирому вигляді", адже він тільки-но почав функціонувати (з 1-го вересня), нещодавно зробили освітлення. Я ще хочу просити й наполягати, щоб територія стадіону з біговими доріжками була огороджена, адже дуже багато жителів мікрорайону проводять свій вільний час, і не тільки з метою оздоровитися. Чесно кажучи, діти щасливі, що не тільки в центрі міста можна займатися на сучасних майданчиках, а й у віддаленому районі. Це те, що стосується літа.

 

 Було заплановано капремонт фасаду. Міський голова попросив за нашим поданням обласну раду про виділення коштів. Область виділила мільйон вісімсот грн на це. Було проведено тендер обласним управлінням. До роботи приступила організація, яка перемогла - "Фасадні й кровельні роботи. Київська девелотерська компанія". Робочі в листопаді приступили до реконструкції нашого фасаду. Але тендер було проведено на мільйон шістсот, здається. Там свої нюанси, я не економіст, не знаю, чому не на мільйон вісімсот. Бо заявлена сума, була більша, можливо експертиза виявила, що це вартує дешевше.

 Майстри працюють дуже швидко і якісно.За собою прибирають, ми не відчуваємо ніякого дискомфорту з цього приводу. Єдине, зараз проводилось облицювання стіни куди виходять вікна багатьох класів, то були незручності,адже, по-перше майстри загороджують світло, а по-друге, працює дриль. Але ми терпимо, бо це тимчасове явище і робочі дуже швидко працюють, один-два дні й стіна зроблена. 26-го лютого вони закінчують облицювання. Як бачите, усі стіни вже зроблені, лишився фасад, тож ми поки що користуємось запасним виходом. Бригада працює без вихідних.

 

- Коли завершиться ремонт?

- До кінця березня робочі поїдуть (коли встановиться постійна температура повітря), тому що фарбування й нанесення  короїду відбувається при сталій температурі повітря. Ми вибрали колір колегіально, і вчителя, і діти. Зійшлися - на оливково-салатовому, школа потопає в зелені весною-літом, думаєм це буде доречно.

 Зауважимо, що в школі дуже тепло. Коли заходиш з вулиці, хочеться скоріше роздягнутися, адже у верхньому одязі неможливо перебувати в приміщенні.

- У кабінетах дуже часто відкривають вікна  для провітрювання, бо дійсно тепло, - говорить Людмила Миколаївна. - Сподіваймося, що це зекономить нам природні ресурси, які наразі дуже дорогі. Окрім того, на школу приємно дивитися. Уявіть собі, дерев'яні протрухлі вікна були, чорні, страшні; плитка сипалась скрізь - школа була трошки непоказною, тому що довгий час не проводилися жодні ремонтні роботи. Завдяки міській владі, яка звернула увагу на школу віддалену від центру, і допомогла зробити її сучаснішою. Процес триває. Я думаю, це притягує учнів. Окрім мікрорайону (школа розташована близько до першої та дев'ятої шкіл), до нас тяжіють суміжні вулиці. Також Димитрове (до нас іде прямий автобус), Княжичі (відразу за переїздом, також дітки просяться). Також важливою є підготовка, яку дає наш педагогічний колектив...

 

 Я думаю, ще попереду багато роботи: цоколь потребує ремонту, багато чого потрібно фарбувати, багато потрібно міняти всередині.

- Це як приваний дім у хорошого господаря, завжди є що робити.

- Саме так. Ми просили про капітальний ремонт підлоги, начебто нас включили в програму на наступний рік. Підлога стара, лінолеум вже витерся за роки, діти його витоптали. Частину замінили на другому поверсі на плитку (батьківським коштом). Я ще хочу просити про якісь вкладення в актовий зал. Він невеличкий, але вже має сірий вигляд. Меблі занехаяні, стільці поламані допотопні, як у сільському клубі. Тож хотілося б оновити, бо це публічне місце, батьки туди приходять, діти; концерти, зустрічі, заходи - хочеться, щоб приміщення було більш сучасним. 

 Коли ми виходили зі школи, до нас підійшов один з майстрів на ім'я Іван. Він прийняв нас за працівників міністерства й попросив зафіксувати прояви дитячої нестриманості. За словами Івана, учні ногами відбили нещодавно відновлені кути (нижній край стін), тож тепер він переймається, щоб до бригади не було претензій.