WTF?
     
Нічне патрулювання з броварською поліцією

 Знедавна спокій на вулицях міста й ближніх сіл охороняють групи швидкого реагування (ГШР). Журналістам видання "At Brovary" випала добра нагода ближче познайомитися з реаліями оновленої служби, і виїхати на патрулювання разом з поліціянтами.

 Перед виїздом старший зміни групи реагування патрульної поліції (ГРПП), капітан Отрох Руслан Євгенійович в актовій залі Броварського відділу поліції проводить інструктаж патрульних. Серед іншого, він наголошує на вічливому ставленні до громадян, дотриманні правил дорожнього руху та нагадує, що сьогодні - зустріч випускників, тож клуби й кав'ярні повинні бути під пильним наглядом. Ми виїжджаємо на патрулювання із групою швидкого реагування, у складі якої: поліцейський, сержант Кабиш Віталій; інспектор лейтенант Вінник Костянтин, також на патрулювання виїхав старший зміни, капітан Отрох Руслан.

 Ми сідаємо в новенький "Renault", водій вмикає сині маячки, та прямуємо своїм маршрутом. Через кілька хвилин патрульним повідомляють, що на бульварі Незалежності пролунав постріл. Прибуваємо на місце, проте ніхто нічого не чув. Поліцейські вирішують навідатись до прийомного покою Броварської центральної районної лікарні, медики нам повідомляють, що поранений вже "пішов". З його стегна видалили гумову кулю і він не забажав залишатись. Ми їдемо патрулювати далі, а цією справою займатиметься слідчо-оперативна група (адже тут наявні ознаки кримінального правопорушення).

 Під час патрулювання працівники поліції охоче відповідали на всі наші запитання, ділилися спогадами робочих буднів, проводили інструктаж для різних випадків роботи патрульного.

- Здавалося б, така затишна місцинка, - розмірковуємо вголос.

- А те що вбивства в нас кожні два місяці?, - заперечує Отрох Р. Є. - А все - горілочка. За минулий рік було 9 вбивств, найчастіше в Калиті й у Семиполках - 7. Два дні тому в Броварах пацан молодий (96-го року народження) трьох людей порізав, чоловіка насмерть. Також сиділи по сто грам пили. Злочинець утік у трусах в посадку й лежав накритий листям. Опера знайшли, туди ж відразу направили 4 ГШР. Зрозуміло ж, що йому нема було куди подітись, усе оточено. Лежав, вичікував чи до нього підійдуть, чи - ні.

- Технології на роботу впливають?

- Дуже. Днями групам видадуть планшети, які зведуть роботу з паперами до мінімуму. Програми визначатимуть коли поліціянти прибули на виклик, що стало його причиною, стадію опрацювання. Також у планшетах встановлено всі бази - даїшні, арморівські (всеукраїнські). - Окрім того, життя патрульним полегшать навігаційні програми, проте досвід ніхто не скасовував. Шукаючи чергову адресу два навігатори "зависали" кілька разів, поки сформували маршрут, отже поліціянти мають знати територію краще за таксистів, адже інколи оперативність на вагу золота.

- Як змінився штат?

 - Ну не так, як у Києві, там з нуля набрали патрульних. У нас половина поліціянтів не пройшли тестування, отже наші групи складаються з даївці, дільничих, інспекторів. - Наразі у ГШР колеги можуть навчити чомусь одне одного. - Ви, певно, бачили сюжет зі столичною поліціянткою, яка прийшла служити, "щоб навчитися кермувати автівкаю", зато зарплатня в них 7-8 тисяч...

- Ого, як у атовців після підвищення.

- Отож бо і воно.

 Невеличкі вузькі вулиці Старого Центру... Через кожні 20-30 секунд новенький французький автомобіль стрибає через безліч "лежачих поліцейських", про які жодні дорожні знаки не попереджують, та і самі обмежувачі швидкості бетонні, в полі зору з'являються несподівано.

 Поколесивши хвилин двадцять, група виїхала на другий виклик, анонім повідомив про таксі припарковане на автобусній зупинці. У вказаному місці (з. "Порошинка" навпроти гіпермаркету "Олді") ми, справді, побачили дві автівки. Таксисту служби "Люкс" зробили попередження, на яке він відреагував досить стримано, набагато спокійніше, ніж на нашу зйомку. Чоловік вимагав у наших журналістів документи й наголошував на тому, що він військова (в минулому) та знервована людина. Другий водій обійшовся без істерик, йому також зробили усне попередження.

 

- Чи є відчутна користь від громадських формувань?, - питаємо у патрульних.

- Звісно, вони часто виступають у ролі понятих свідків, яких не потрібно шукати серед ночі. Є контакти, тож у будь-яку мить ми можемо їх викликати до слідчого або в суд.У місті вони здійснюють патрулювання лише разом з поліціянтами, у сільській місцевості можуть працювати без супроводу. У Димерці, Рожнах, Красилівці ГФ працюють цілодобово. Людей не вистачає, тож це реальна допомога. Члени формувань мають право складати адміністративні протоколи. З іншого боку, багато з них реєструються, щоб мати дозвіл на "резінку" (травматична зброя)...

- І заради цього люди вступають у ГФ?

- Переважно так.  Хтось запропонував-порадив роботу, яка передбачає дозвіл на травматичну зброю, от і вступають. Перед виборами місцевий депутат тісно співпрацював з ГФ "РУЄВИД", - говорить капітан Отрох - я давав патрулю одного поліціянта (вони ввечері заступали), тож більш-менш навели лад на Торгмаші.

 Об'їжджаємо клуби й кав'ярні - усе спокійно, подекуди молодь палить біля парадних. Завертаємо до АТБ на Торгмаші, де на лавочках спілкуються веселі компанії. Зауважимо, що люди реагували на поліцію спокійно, це відмітили й самі патрульні.

- Бачите, адекватна реакція, - говорить інспектор Вінник, коли машина проїжджає повз любителів пива на морозі, які хутко кидають пляшки й стаканчики в смітники й винувато посміхаються, мовляв: не порушуємо. - За часів міліції було інакше, люди реагували досить агресивно.

- Які вимоги до людей, що прагнуть влаштуватися на роботу до поліції?

- Освіта визначає посаду, для рядової - раніше була обов'язковою служба в армії, зараз цю умову, на жаль, скасували. Людину виховувати, дисциплінувати доводиться з нуля.

- А військові кафедри?

- Ой, ну до нас поприходили, - зітхає Руслан Євгенійович. - Ну що ти будеш з ним робити, коли воно ще дитя? 19 років, воно не розуміє чого прийшло, думає: зараз погони начеплю, пістолет дадуть і піду затримувати бандитів.

- А приймаєте з армією, але без профільної освіти?

- Так. Найголовніше щоб людина була здорова, не судима та з житлом, адже ми не забезпечуємо.

- Як "реформувались" ваші зарплати?

- Трохи підвищили. ППС раніше до трьох отримували, зараз з вислугою десь - три триста.

- Я раніше отримував 2,300, - говорить Віталій Кабиш - у цьому місяці прийшло - 2,800.

- Нічого не розумію, реформа відсіяла половину працівників, навантаження стало більшим вдвічі - зарплата 2,800. До того ж усі говорять, про мотивацію, щоб люди не брали хабарі? На такі гроші не те що розгулятися, а й славнозвісний пончик зайвий раз собі не дозволиш. Підвищення хоча б очікується?

- Чекаємо, сподіваємось. Ще ж не ясно хто які посади обійматиме...

 Патруль заїхав на парковку ТРЦ "Термінал", адже місце полюбилось грабіжникам, які розбивають вікна (або зламують сигналізації) автівок і витягають з них цінні речі. Усе спокійно, рухаємось далі. Машина їде близько 30 км на годину.

- Не поспішай, у правому ряду завжди їдь - інколи стримує водія старший зміни. - Ти повинен бачити хто йде, хто біжить, хто стрибає. - Усе спокійно, прямуємо в Красилівку, там також без ексцесів. Повертаємось у місто через Требухів, знову поступає виклик про неправильно припарковану автівку. Прибуваємо за адресою, біля будинку помічаємо машини, що стоять упритул до під'їзду. Патруль викликав анонім, тож поліціянти опитують перехожих, чи є в них претензії до водіїв. Виявилось - є.

- У кого немає автівок, ті мене розуміють, - говорить Тетяна Семенівна - Зараз хоча б передом паркуються, а раніше як заводились, увесь дим у хату підіймався. Коли мені викликали швидку, машина не могла дістатись під'їзду. Ладно півгодини-годину постояти, але стоять цілодобово, не один так - інший. - Жінка повідомила ймовірний номер квартири порушника, але патрульним ніхто не відчинив. Поліціянти склали протокол, але самі зауважили, що немає альтернативи. Якби забудовник передбачив для кожної другої квартири парковку, люди б не порушали. За півгодини їдемо далі.

 Без звички ми легко вдягнулися для нічного патрулювання і вже через пару годин добряче змерзли. Користуючись паузою між викликами, зупиняємось купити гарячої кави. І тут помітили, що поліціянти, взагалі, вдягнені в літні штани.

- Що вдягнули, те і носимо, - жартує Руслан Євгенійович. І знов нам не дає спокою розмір зарплатні патрульних.

- Отак змерз і зайвий раз кави не вип'єш, раз - 12,50, два - і зарплата скінчилась. А якщо якийсь бутерброд купити, ще й винним залишишся. Чи ви з дому берете їжу?

- Та іноді буває стільки викликів, що ніколи поїсти, минулого чергування до сіл так і не доїхали, стільки викликів у місті було. Буває і не хочеться їсти, це ж ніч все-таки. - Не встигли розплатитися за каву, надійшов виклик про "домашній труп", літня жінка померла вдома власною смертю. Виїжджаємо. Швидка допомога перед нашим приїздом тільки покинула квартиру померлої. Опитали сина померлої, склали протокол. За годину прямуємо далі по маршруту.

 Знову виклик на "домашній труп", літній чоловік після інсульту. Тут ми лишаємось довше, адже приїхали раніше швидкої. Довелося 25 хвилин чекати лікарів, адже без їхнього обстеження поліціянтам не можна робити - своє.

 Після другої ночі пожвавився дорожній рух. Зустріч випускників добігла кінця й таксисти розвозять їх по домівках. Дехто впевненою синусоїдою прямує на своїх двох. Нічний спокій ніхто не порушує, молодь культурно відсвяткувала й мирно розходиться.

 Подивившись на роботу правоохоронців зблизька, ми зробили певні висновки. Людям, які працюють більше 12-ти годин на добу, подекуди ризикують своїм життям й отримують 3 тис.грн на місяць (а то й менше) можна лише дивуватися.

Видання "At Brovary" висловлює подяку працівникам Броварського відділу поліції за надану можливість поспостерігати за роботою працівників групи швидкого реагування патрульної поліції при Броварському відділі поліції. Окрема подяка підполковнику Янчинському О. В., майору Барабаш Юлії, капітану Отроху Руслану, лейтенанту Віннику Костянтину та сержанту Кабишу Віталію.