WTF?
     
Не зміліла пам'яті криниця (Н.Кольцова)

 Під таким гаслом у Броварській центральній районній бібліотеці відбувся літературно-музичний вечір пам'яті, присвячений видатним поетам, письменникам, прозаїкам, композиторам, співакам Броварщини, які пішли з життя останніми роками.
Здавалося б, що має хвилювати пересічних громадян у таке непросте сьогодення, як не події в АТО і загроза дефолту, бо кожному болить душа за нашу країну, за своїх дітей. Виявляється, болить душа у наших щирих українців і за нашою культурою, і за співучою мовою, і за поетичним словом, що окриляє, надихає, дає «ковток свіжого повітря» і вселяє віру в подальше щасливе, вільне майбутнє. На нашій культурі, на нашій духовності, на пам'яті про події і про людей мають виховуватись наступні покоління, щоб бути свідомими того, що вони – українці, вони – вільний, волелюбний, пісенний, творчий, обдарований народ, який живе словом і ділом. Ошатна зала районної бібліотеки в чергове була заповнена поціновувачами творчості обдарованих земляків. Серед присутніх Анатолій Лемпіцький – поет, колишній директор Броварського заводу комунального устаткування, почесний громадянин м.Бровари, аматорський колектив «Ентузіасти» та його керівник поетеса, голова бібліотечної ради Броварської центральної районної бібліотеки Людмила Чебіна, родичі та друзі поетів, письменників, прозаїків, композиторів, співаків нашого благословенного Придесенського краю.
Букети квітів солістам аматорського колективу «Ентузіасти» від вдячних слухачів, сивочолі чоловіки у вишиванках, жінки поважного віку в національних костюмах, палаюча свіча на столі, світлини місцевих поетів і письменників, пам'яті яких і присвячений захід, усміхнені обличчя присутніх … І на цьому фоні мелодійний, зачаровуючий голос ведучої Надії Тимофіївни Кольцової. Її натхненна розповідь про такого відомого земляка як непересічний Микола Данилович Сом, викликала сльози на очах учасників заходу. А пісні в дуеті з Людмилою Чебіною «зірвали шквал» аплодисментів. Не обминула увагою Надія Тимофіївна і постать Петра Тронька, доктора історичних наук, професора, академіка НАНУ, ідейного натхненника і голови Національної спілки краєзнавців України, 100-річний ювілей якого днями святкує Україна. 
Завдяки ведучій запрошені змогли почути поезії М.Сома у його особистому виконанні під час демонстрації уривків з відеофільму, підготовленого Надією Тимофіївною, та подивитись один з краєзнавчих заходів, в якому приймав участь і Микола Данилович.


Директор Броварського районного будинку культури Сергій Лисенко розповів про свого батька Миколу Лисенка, справжнього патріота України, дослідника минувшини та представив фільм-спогад про його життєвий і творчий шлях. В програму вечора пам'яті ввійшли спогади про творчих особистостей нашого району. Серед них Лариса Михайлівна Кедровська – поетеса, вчителька, авторка поезії «Гімн Броварам», член літературно-мистецької асоціації «Пролісок». Людина, яка, навіть, останні хвилини свого життя віддала улюбленій справі педагога, і яка ще з дитинства писала вірші та не мислила себе без поезії. Солісти колективу «Ентузіасти» виконали пісні на вірші Л.Кедровської та на музику В.Марченка і Л.Чебіної «Цвітуть троянди», «Річенька». 
Згадали і про Володимира Олександровича Марченка – місцевого композитора, першого керівника хору «Криниця», колишнього директора Броварського районного будинку культури, постійного користувача Броварської ЦРБ, музичного керівника аматорського колективу «Ентузіаст», пам'ять про якого свято береже колектив та має в своєму постійному репертуарі його пісні на слова Миколи Луківа. Він - автор музики до багатьох пісень на вірші поетів-земляків, серед яких і Надія Кольцова. На шану В.Марченку дует «Ентузіастів» виконав для присутніх пісню «Зозуля» на слова М.Шмаля, присвячену саме композитору. Згадали і інших відомих діячів нашого краю.
Очі присутніх дійсно були зволожені від натхненних розповідей і виступів Н.Кольцової та Л.Чебіної, і від такого проникливого співу сивочолих, сповнених почуття гідності солістів аматорського колективу «Ентузіасти», і від кадрів, які демонструвались на вечорі.
У пам'яті немає строку давності. Ми повинні пам’ятати тих, хто прославляв наш край. Такі заходи несуть в собі глибоке виховне і культурне значення, відроджують духовність, спонукають до літературних досліджень, викликають захоплення справжніми ентузіастами своєї справи.