WTF?
     
Пам'ятаємо історію свого народу. У Броварах вшанували пам'ять жертв голодомору

  Сьогодні, 26 листопада, ми разом згадуємо полеглих від геноциду українського народу 1932-1933 років. Тоді від голоду, організованого урядом СРСР, померло майже п’ять мільйонів наших співвітчизників. Лише у 2004 році голодомор було офіційно визнано геноцидом українського народу. Однак люди вшановували пам’ять полеглих від геноциду ще задовго до запровадження Дня пам’яті жертв голодоморів.

 День пам’яті жертв голодоморів — щорічний національний пам'ятний день, що припадає на четверту суботу листопада. В Україні його запровадили у 1998 році, згідно з указом тодішнього президента Леоніда Кучми.

  Вшановували пам'ять знищених українців і у Броварах. До меморіалів покладали квіти, вінки та символічні горщики з зерном і свічками. Зранку у церквах пам’ять полеглих від геноциду вшанували поминальними богослужіннями.

  Священнослужителі храму Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП провели панахиду за жертвами голодомору та політичних репресій. Вшанували пам’ять своїх співвітчизників місцеві посадовці, учасники АТО та звичайні броварчани, родини яких не оминув голодомор. Зазначимо, цього року на вшануванні не було школярів, яких раніше організовували на захід викладачі.

 Присутні запалили свічки пам’яті та поставили їх поряд із квітами. Містяни подумки молилися за невинно замореними голодом українців. Як пам’ятка для майбутніх поколінь пролунали слова Броварського духовенства:

  — На пам’ятнику, біля якого ми сьогодні зібралися, зображена Україна-мати, яка на руках тримає голодного сина. Це приклад людини, яка все віддала за майбутнє своєї держави. І таких прикладів було чимало. Мільйони українців полягли не на полі бою. А смерть до них пришла у спокої під виглядом голоду.

  Після панахиди броварчани поклали квіти до пам’ятного знаку жертвам голодоморів і політичних репресій. Навіть, коли розійшлися священнослужителі, містяни ще довго молилися біля пам’ятнику та згадували своїх рідних, які загинули від геноциду.

  Моя бабця померла в голодомор у 1933 році. Ми всією родиною донині згадуємо ці страшні часи в історії нашої держави. Найбільше горе втрачати своїх близьких. А ще страшніше, коли влада винищує свій народ. Молимося за їхні душі та за те, аби наші онуки ніколи не знали такої біди, — розповідає броварчанка пані Надія.

 Вже о шістнадцятій годині броварчани долучилися до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку». Містяни знову зібралися на території храму Покрови Пресвятої Богородиці, аби покласти свічки біля меморіалу жертвам голодомору та політичних репресій.

  За словами місцевих мешканців, урядовці з квітами приїжджали до меморіалу напередодні Дня пам’яті, 25 листопада.

  Збиралися броварчани і поблизу меморіалу загиблим учасникам АТО, який встановлено на Майдані Свободи. Містяни разом вшанували українців, загиблих в голодні роки.