WTF?
     
Пішов з життя голова Федерації футболу м. Бровари

22.08.2016 року на 65-му році життя нестало голови Федерації футболу м. Бровари Подзігуна Володимира Івановича.

Готуючись до турніру ветеранів, який повинен був пройти в Броварах на День Незалежності України, на футбольному полі стадіону "Спартак" перестало битись серце Заслуженого тренера України Подзігуна Володимира Івановича.

Заслужений тренер України - Подзігун Володимир Іванович

Збиралися провести федерацію по питанням проведення турніру серед ветеранів до Дня Незалежності. Зібралися на стадіоні "Спартак", ще декого чекали, сиділи розмовляли і тут Володимир Іванович каже: "Ой хлопці... щось мені погано..." - та почав хилитися на бік. Ми його підхватили, та поклали на траву, він кілька разів дуже важко вдихнув... і все. Приїхала "швидка", констатували смерть, сказали що скоріш за все тромб, - згадує ці "чорні" хвилини товариш Володимира Івановича та президент Броварського футбольного клубу "Юніон" Семенець Руслан.

Подзігун Володимир Іванович та Семенець Руслан В'ячеславович - не тільки колеги, а і друзі

Подзігун Володимир Іванович з раннього дитинства жив футболом. Спочатку грав сам, виступаючи за збірні м. Києва та Київської області, а потім зайнявся тренерською діяльністю. Дуже багато вихованців Броварщини стали гордістю Володимира Івановича. Серед всіх можна згадати Юрія Макарова, який в 1987 році у складі юнацької національної збірної СРСР стає чемпіоном світу. Або, наприклад, В'ячеслава Котляра, який, не знайшовши гідного місця в українському футболі, подався до Казахстану та завоював справжнє визнання на чужині, набувши титулу найкращого воротаря тамтешньої вищої ліги.

Відносини з Володимиром Івановичем у нас були добрі, частенько зустрічалися, по можливості відвідував його вдома. Було чому повчитися, так як у футболі Володимир Іванович провів все своє життя і багато в чому і мені, як тренеру, підказував. З одного боку любив порядок та дисципліну, але й завжди йшов на зустріч. І це мабуть, в якійсь мірі, символічно те, що він пішов з життя саме на футбольному стадіоні. Я думаю, що це дуже велика втрата для міського футболу, - розповідає Семенець Руслан про Володимира Івановича.

Подзігун Володимир Іванович на матчі ФК "Юніон" (Бровари)

Останні роки хвороби давали про себе знати і вже без милиць Володимир Іванович не міг пересуватись. Але, незважаючи на свій стан здоров'я, він обов'язково відвідував не тільки офіційні матчі Боварських футбольних клубів, але і товариські зустрічі, адже для нього футбол - це була не просто гра, для нього футбол - це і було життя!

Редакція видання "At Brovary" висловлює співчуття рідним, друзям, колегам Володимира Івановича Подзігуна. Це дуже велика втрата не тільки для нашого міста, а й для всього українського спорту...

Ховати Володимира Івановича будуть на новому міському кладовищі (по вул. Онікієнка) 24 серпня, орієнтовно в 11:00 (дата поховання може змінитись)