WTF?
     
Кому в українській армії жити добре? (ВІДЕО)

 Журналісти "Громадського" дослідило в яких умовах живуть українські військові та порівняло квадратні метри пересічних рядових і офіцерів та "непересічного" керівництва. Щоб перевірити дані група вирушає до Броварів, до колишнього військового містечка 161. На його території колишні офіцери з вислугою понад 20 років і ті, хто зараз захищає країну. Це переважно сімейні люди, які живуть в навчальних класах, водокачках, насосних станціях тощо.

 

 Командири частин, щоб не залишити людей просто неба, кілька років тому дозволили підлеглим  оселитися в будівлі в аварійному стані, які просто не придатні до життя, особливо маленьким дітям. Люди власним коштом привели до ладу ці халупи: більш-менш вивели грибок, зробили косметичний ремонт, щоб нарешті дочекатися... виселення (з тими ж таки маленькими дітьми).

 Тим часом, на території  військового містечка 201, на землі Міноборони, висаджують картопельку та полуницю та зводять паркани. На території журналісти помітили гуртожиток і кілька будинків зі свіжим ремонтом. За даними журналістів тут нещодавно справила новосілля Наталія Гаврищук - керівник будинкоуправління №12 Київського квартирно-експлутаційного управління, яке відає спорудами, ремонтом, майном - усім, що пов'язане з житлом військових.

    Але як не військова людина змогла отримати житло призначене для військових? Сама Наталія Анатолівна не відповіла на питання та відказала, що в представників ЗММІ неправдива інформація. Розібратися допоміг член Спілки офіцерів України, Олександр Сасько. Він переконує, що надання службового житла, наразі, є найнепрозорішою схемою, яку не контролює громадськість. Нагадаймо, що це не раз говорив і керівник ГО "Авангард АТО Броварії", Ігор Васильович Муратов, якого непокоїть, що в Броварах квартири атовцям дістаються з доброї волі однієї людини - без слухань, обговорень; якоїсь більш-менш зрозумілої системи немає.

 

 Отже, офіційно в Україні понад 44 тисячі "воєн-бомжів", як самі себе називають військові без кутка.

  - Як би ти не був командиром військової частини або начальником штабу, або прапорщиком, який, вибачте, ковбасу та горілку йому носить - ти б не отримав би ні підпис, ні печать, - говорить Олександр Сасько. - Стоїш у строю, стій собі далі з 93-го року, чекай, коли тобі житло дадуть.

 У с. Семиполки ситуація подібна. Військові живуть у будинках в аварійному стані (який брати на баланс відмовилася сільська рада). За екскурсовода в журналістів чоловік, який живе у військовому містечку з 1979 року.

 

 Військовий у відставці, Володимир Брюхов, говорить, що кілька років тому в Семиполки приїжджав начальник генерального штабу й обіцяв, що буде зведено для військових нове житло, навіть майданчик розчистили, проте він уже поріс і травою і минувшиною. Людей вже давно мали б розселити, але з 1936 року в аварійному будинку, навіть, не було капітального ремонту.

Стаття підготована за матеріалами "Громадського телебачення".